Пташиний спів
і шепіт листя,
Природи звуки
благовісні.
Живуть птахи,
дерева,
трави.
Мети нема,
живуть без правил.
Піти в ніщо
не мають страху.
Лише людина
боїться краху,
Жахливим бачить
свій кінець
І там шукає
сенс мудрець.
Скарби збирає
на землі.
Збиває душу
в мозолі.
Її життя
не для молитви.
Нема причин.
Мета в гонитві,
Де правлять цифри,
номера
І ставлять числа
коли вмирає...
Під звуки трауру
врочистих,
Під спів пташиний,
і шепіт листя,
Дерева
кОрнями вростуть
в моє єство,
у мою суть.
м.Прилуки, 10-11.06.2012р.
