Знову цей дощ… знову ці сльози
Знову ці муки… знову погрози
Десь почуття загубились в дорозі
Може охололи вони на морозі
Крізь сльози дивний сон я бачу
Неначе в спокої…та плачу
Молю себе, що не пробачу
Й тебе вже більше не побачу
Нехай по лезу я іду
І чую тільки тишину
Це ж краще ніж у пустоту
Де бачу я себе одну…
