Зоряний коктейль
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В пору затяжного зорепаду,
Поки в скибці місяць ще не счах,
Я щемкий шматочок неба вкраду
Й розчиню в закоханих очах,
Зірно зачарованих тобою.
Золотаву щедрість звіробою,
Свіжість м’яти, міць деревію
Трунком ночі плесну до напОю
І тебе бездумно напоЮ,
В зір снаги не зважившись питати.
Будуть терпко зорі лоскотати
Збурених очей медове тло.
Мабуть, дрібку солі ще додати,
Щоб, як спив, оскоми не було
В недостиглу пору зорепаду…
