ОСТАННІЙ БІЙ АМАЗОНКИ (сон)
Оніміло плече,
Бо під серцем – роз’ятрена рана.
Перед моїх очей
Чорних хмар пошматовані плями.
Ось тремтить рука в ката,
Бо втомилась чекати на жертву.
Надто пізно втікати -
Чую подих холодної смерті.
Знавісніла юрба
Вимагає видовищ кривавих.
Я давно не раба!
На спочинок душа має право.
Перед зором моїм
Все життя, наче кадри, спливає.
Завершились бої,
Спокушає мене небо раєм.
Так незвично мені –
Моє серце надривно не б’ється,
Бачу Янгола тінь -
Він незримо до мене сміється.
На аренах життя
Усі битви за Правду скінчила.
Магдалена пішла…
Вільний дух Вам у спадок лишила!
