Я нині не така, як була вчора!
Втомилася душа від самозречень,
Від самоти і від самопоборень,
Від кроків в прірву, часто недоречних.
Я нині не така, як була вчора!
Від поглядів втомилась каламутних,
Лукавих слів із вуст, брехнею хворих.
До істин повертаюся забутих –
Я нині не така, як була вчора!
В тенетах болю більше не зостанусь,
Бо серце рветься в далеч неозору,
Де острів мого щастя за туманом.
Я нині не така, як була вчора!
В моїх світах не буде більше фальші,
Не буде лицемірства й зрад потворних.
Позбудуся страхів і йтиму дальше –
Я нині не така, як була вчора!
Слідів від горя в серці не залишу,
У далеч відлетіли круки чорні.
Піднімусь на одну сходинку вище –
Я нині не така, як була вчора!
В душі віднині житиме лиш спокій,
Любов мені додасть наснаги й гарту,
Упевнено сягну вершин високих –
Я нині не така, як буду завтра!
В душі моїй, здається, ціле море
Від сліз гірких - вони ж того не варті!
Сьогодні я вже інша, ніж учора,
Але ще не така, як буду завтра...
