Скоро липню в путь
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Тихо плакав, спав з лиця
В теплі дні свого кінця.
– Тиждень
Ще лишилось… – шепотів,
В небо жайвором летів.
Гнітив
Спеку сонця в вишині,
Слухав трави запашні.
Ходив
Щедрим ланом навпрошки,
Ніжив стиглі колоски.
Не плач,
Серпню ниву залишай
На добро, на урожай.
Пробач,
Твоє літо йде на спад
У серпневий зорепад.
Молодь
Вчать літати журавлі
Й соловеєчки малі.
В волоть
Просо літа дні збира,
А тобі вже в путь пора…