Сірий дощ

з рубрики / циклу «Історичне»

Був сірий дощ. Сіріший од роси.

Дерева протинали небо сіре.

В кущах ховались крапельки краси

І навіть річка вже не так шуміла.

Був сірий дощ. Сіріший від доріг.

Асфальт байдуже змочувавсь в живиці.

Хмарки збивались, скочувались в сніг.

Був сірий день. Як глибочінь криниці.

Вплітався вітер в коси полонин.

Сіріло все – від лося до амеби.

І сірий дощ із тисячі краплин

Розверз уста зачумленого неба.

І потяг мчав. І весь потік авто.

І відлік часу плинув незворотний.

Все так було і бути не могло.

Був просто сірий дощ. Гірський. Холодний.

Візьміть участь в обговоренні

21.08.2012 12:28 Деркач Олександр => ©

Гарний вірш, ...полотно для живопису грунтують сірим, основа для різнобарв`я)

20.08.2012 12:18 Тетяна Чорновіл => ©

Чудово! Особливо амебою пройнялася! На рогах лося! :)))) Жартую! Гарно вдалася дощова сірість!

19.08.2012 17:49 Антоніна Чернишенко

щось мені здаеться, не просто дощь визвав у вас такі почуття

)) через оту амебу об"єктивно не оціню - сиджу, сміюся!)))))

19.08.2012 16:34 Ем Скитаній

вірш філософський, мудрий, не сірий, а сум тут закономірний - стан речей в країні спонукають до цього і не вина дощів, що вони такі сірі. дякую за віршик, він - ч у д о в и й!

цікаво. до речі з приїздом

Гарно. А оте "Сіріло все- від лося до амеби" -усміхнуло..



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ