Дірчаста казка
з рубрики / циклу «ДИТИНСТВО»
Кличе світ казок не часто,
Та, з’явившись, враз зникає,
В казку ґудзично-дірчасту
Мене мама не пускає!
Там у небі половіють
З дірочками круглі хмари,
В хащах ґудзичних там виють
Дикі ґудзики-примари!
Випічка там мигдалева
В ґудзиках імбирних пахне,
Ґудзиківна королева
Від нудьги та смутку чахне!
Хоч не можна, та все рівно
Мушу в казці я пожити,
Бо зумію Ґудзиківну
Невеселу розсмішити!
Будем вдвох вінки сплітати
З ґудзичних казкових квІток,
Будуть нас вітри гойдати
З плутаних барвистих ниток.
Мамо! У казкову пору
Ґудзиківні дай надію!
Я за це тобі на штору
Усі ґудзики пришию!
