Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка...
(із колекції інтимної лірики)
Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка:
Одіж ошатну з себе скинь; я роздягну.
Я покохаю твОю ніжність, стан тендітний,
В себе влюблЮ твоЮ оголену красу.
Дозволь торкнутись пелюсток свОїх - ти квітка..,
Жадним вустам палким припасти до пилку;
Кров"ю налитись дай сповнА всім мОїм кліткам
І в світ ввійти твій, скуштувавши смак гріху!