05.09.2012 23:41
-
192
    
  3 | 4  
 © Бойчук Роман

Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка...

Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка...

(із колекції інтимної лірики)

Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка:

Одіж ошатну з себе скинь; я роздягну.

Я покохаю твОю ніжність, стан тендітний,

В себе влюблЮ твоЮ оголену красу.

Дозволь торкнутись пелюсток свОїх - ти квітка..,

Жадним вустам палким припасти до пилку;

Кров"ю налитись дай сповнА всім мОїм кліткам

І в світ ввійти твій, скуштувавши смак гріху!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2012 17:05  Недрукована => © 

Дуже сподобалось!
З такою пристрастю і ніжністю одночасно...
і я собі поезію жінкою уявляю)
Картинку ви теж дуже гарно обрали

 06.09.2012 14:16  © ... => Деркач Олександр 

Можливо і так, Олександре! Працюю зараз над даною тематикою - інтимна лірика - прагну скорити її))) Бо вона мене полонила вже давно!))

 06.09.2012 11:11  Тетяна Чорновіл => © 

Ви кажете, що поезія - це жінка, Наталя думала, що чоловік... А що мені думати... Не знаю! :))))))))) Треба поміркувати :)
Бо он і пан Олександр боїться висловити свою... позицію! :))

 06.09.2012 08:34  Деркач Олександр 

Цікава ... позиція