13.09.2012 11:08

-

762

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Вересневий мед

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Торкає ніжно вітерець шипшину

І в зашарілу сходить трепетУ,

А осінь, хмелю стиснувши пружину,

Тікає в тиху мудрість золоту…

Бо ще не час. Лиш сни дзвінкі леліє

Про щастя листопадових світів.

– Не час… Не час… Не… – серце лунко мліє

У вересневім присмаку медів.

Десь час пропав, натомлений літами,

Лиш звабив медом вересня літа,

– Не час… Не час… – пульсує над устами

Шипшинова солодка трепета.