25.09.2012 09:00
-
172
    
  3 | 3  
 © Одягнута В Чорне

Пошуки тебе

Я зшивала свої думки міцними стрічками,

І шовк врізався в їх здірявлені краї.

Та понад усе вони прагнули волі,

Втікали в минуле, залишивши свої ДНК на стібках.

Скалічені, блукали містом й осінню,

Зазирали в тіла, губилися

У бездуховних серцях і безсердечних душах.


Я ніколи не знайду в тобі тебе,

Як широко не розкривала б очі.


Назустріч біг вантажний потяг.

Якби в залізних тацях насипом везли людські уламки,

Я б хотіла там знайти твоє волосся,

Щоб лагідно занурювати в нього пальці,

Вдихаючи вечірню терпкість хризантем.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.09.2012 14:11  Володимир Пірнач 

Щось у цьому є..

 25.09.2012 12:23  Ем Скитаній => © 

цікаво, оригінально, чудово!

 25.09.2012 11:54  Деркач Олександр => © 

Сподобалось...

 25.09.2012 11:49  Крісман Наталія 

Ваші " бездуховні серця і безсердечні душі..." хочеться взяти у свою скарбничку...

 25.09.2012 10:28  Каранда Галина => © 

Назустріч біг вантажний потяг.

Якби в залізних тацях насипом везли людські уламки,

Я б хотіла там знайти твоє волосся,

а Ви пробували це уявити?:)))))) Це ж фільм жахів!:))))))