Тетяна Чорновіл Марнота?
Марнують час в світанні
Осінні холоди,
Лишають на каштані
Непрохані сліди
Рудої марноти.
Підкралась ненароком
Холодна марнота
Хитким непевним кроком
Блудливого кота.
В ній лагідність не та!
З краплин очей впізнала
Про найдорожчу мить
І пазурі загнала…
Раділа, що щемить
Серед душі лахміть.
Все марно! Сліз втирати
Не стачить рукавів.
Та в осінь, як до страти
Час марну мрію вів,
Каштан рудий зацвів.
06.10.2012 14:49 Андрій Гагін => © |
 Для каштана цей осінній цвіт може бути шкідливим. До зими, йому потрібно готуватися))) Вірш дуже гарний! Сподобався! |
05.10.2012 23:47 Тетяна Белімова => © |
 Бідний каштанчик! Шкода його! Я теж такі бачила. |
05.10.2012 19:38 Каранда Галина => © |
 жорстока якась марнота... але ж каштан таки зацвів! хоч і рудий... |
05.10.2012 16:23 Володимир Пірнач => © |
 Крутяк! |
05.10.2012 15:58 Бойчук Роман |
 ЧАРОДІЙКА Ви, Тетяно! Все зачаровуєте новими професійними творіннями. БРАВО!!! |
05.10.2012 15:46 Деркач Олександр => © |
 Дуже гарно!!! слів не вистачає))) це як перед шедевром живопису - стоїш у мовчазному захопленні... |
05.10.2012 15:16 Лідія Яр => © |
 Гарно, трішки сумовито, але отой блудливий кіт усміхнув... |