Думки про тебе
Вихріє вітром із дощем жовтневе небо.
В моєму місті ніч укуталася в хмари.
Не сплять думки мої крізь зливи мчать до тебе,
З собою взявши з мого серця всі удари.
Летять думки Амура стрілами у пітьму,
Все розрізаючи плащі-канати-зливи,
Крізь ніч глибоку, страшно-чорну, наче відьму,
В світанки серця твого, - взяти собі сили.
Одна за одною забились в серця двері.
Польотом зморені, з надією навзаєм;
З трьох слів залишивши записку на папері,
В проміннях сонця щезли десь за небокраєм.
