10.10.2012 18:56
-
226
    
  7 | 7  
 © Бойчук Роман

А чи затримається Осінь ця на мить ще?

А чи затримається Осінь ця на мить ще?

Холодний  ранок  змушує  йти  швидше,

Слабке  проміння  сонця  вже  не  гріє,

Змерзають  квіти,  листя  і  надії,

Що  Осінь  ця  затримається  мить  ще...


Зімкнувся  простір  в  ранішнім  тумані.

Я  теж,  немов  би  той  туман  осінній:

Сірію  смутку  всіяний  насінням,

Себе  чую  загубленим  каштаном.


Себе  шукаю  в  пристрастях  Поезій,

Навіяних:  осінніми  тонами

І  Музами,  блукаючими  снами,

Загубленими  в  безлічі  фантазій.


І  все  довкола  в  вихорі  емоцій,

немов  кружляє  в  танці  вітер  з  листям.

Як  хочеться  з  ним  помінятись  місцем:

Злетіти  вище  всіх  цих  декорацій!


Та  холод  ранку  змушує  йти  швидше,

Холодне  Сонце  гріє  тільки  око;

Замерзлим  квітам  мріється  глибоко:

Чи  Осінь  ця  затримається  мить  ще..?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.10.2012 00:32  Лідія Яр => © 

Та квіти і таке інше- хай мерзнуть, весною знов розквітнуть, а от надіям мерзнути не давайте. гарно

 10.10.2012 22:14  Крісман Наталія 

Таки гарний віршик вийшов, сподобалось, Романе. Лиш мені не дуже ось ці римочки звучать "поезій-фантацій, емоцій -декорацій". Може, щось можна ще пофантазувати, як от наприклад - "...і Музами, блукаючими снами, що розтинають яв незримим лезом...", " по вінця Осінь є красот і грацій, лиш скільки їх у танці вітру з листям...". Перепрошую, що втручаюся))

 10.10.2012 20:19  Деркач Олександр => © 

Гарно!

 10.10.2012 20:07  Каранда Галина => © 

дуже-дуже класно! лиш чуЮ дряпнуло.... чи то так у Вас кажуть?