НЕ ПЛАЧ, ОСЕНЕ…
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Не плач, не плач, моя осіння поро,
У невблаганній хмарності сумній!
Не бійся, що зимові стужі скоро!
Кохайся! Не здавайся! Шаленій!
Вберися в полум’яних барв пишноту
На тлі небесних збурених глибин,
Рум’янцями торкни звабливу цноту
Накупаних дощами горобин.
Зомлій у листопадах шелестливих,
Жагу їх осягни за кроком крок.
Впади у трави сплеском рос щасливих
І тінню заблукай серед зірок.
Нехай барвистим переляком листу
Тріпоче в кронах буревій-силач,
Вгорнись в туманів магію імлисту,
Не плач, красуне осене, не плач…
