САД ЗДІЙСНЕННЯ ДУМОК
Притча
Йшов чоловік з життєвих розмаїть
В буденних справах, чи з нудьги по світу,
Втомився, і надумав відпочить
В саду серед магічного розквіту.
Було там древо здійснення думок,
А мандрівник голодний, тож нізвідки
В траві раптово виник килимок,
Що дарував напої і наїдки.
Голодний скуштував дари смачні,
І думка враз з’явилася несміла:
– Хто ж їжу цю приніс сюди мені?!
Ой! Мабуть, це страшна нечиста сила!
Забрати б думку ту йому назад,
Але не знав, що сила в ній рушійна:
Враз заюрмився привидами сад,
З землі мара зринала тиховійна.
– Пропав я! Смерть по мене надійшла! –
З жалю до себе чоловік скривився.
Ця думка вже останньою була,
Бо з страху раптом крихтою вдавився.
Не тільки у магічному саду
Незримий суд вершать думки-пілати,
Тож подумки не нагнітай біду –
Здійсни думки, як ту біду здолати.