Вже скоро, скоро замете...
рондель
Серця одвічними снігами…
Невже це справді буде з нами?
Ми мріяли ж хіба про те?!
Так шкода сонце золоте,
Що марно сяяло над нами…
Вже скоро, скоро замете
Серця одвічними снігами…
Зима тривожно обплете,
Й перемішаються зі снами
Усі поезії і драми,
І все життя – не те, не те…
Вже скоро, скоро замете…
Лубни, 27.11.12