10.12.2012 16:19
-
192
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

...мандрівник у безодні мовчання...

...мандрівник у безодні мовчання...

з видінь

з запитанням в очах,

опромінений місячним сяйвом,

у чеканні чудес,

мандрівник романтичної мрії

запитав у безмовних світів,

не спиняючи рух свій

у замкнутім прОсторі будень...

- ...хто ж мені відповість,

де свідомість?

де честь?

де кохання?

ідеальнеє де?..

і навіщо душа,

що безсмертна

у смертному тілі?..

правда, чи ні

те, що ми всі ніхто і ніякі?

і навіщо,

чому всі літа наші -

кульки кришталю прозорого,

що розбились

і з них

висипається регіт,

знущання і глум

над нікчемним життям,

що здавалось потрібним і цінним?..

взагалі -

в кого право на відповідь?

в нас,

що зітліли у грішному світі доцільності

і в глупоті безнадійно хворого глузду?

чи в тОго, хто, зраджений, зрадив

й без леї не знає де розум,

навіки, назавжди духовно убогий?.. -


у червоній пітьмі

метушився розгублений він

в цій безмовності світу.

осліплений,

падав, здіймався

й, торкаючи пальцями простір,

ішов по хисткій площині,

що сповита в незбутні надії.

схаменутись не встиг

як поринув у морок відчАю... -

далі нікуди йти,

далі - край,

де немає чекання.

сотні тисяч людей

зазирало за край той!

зазирає і він...і дарма!

там пустеля і вічність у нескінченності тиші...

там із давніх давен

всіх народів шляхи

утворили мереживо

дивних тонких візерунків буття.

у зеніті безодні - клубок

з павутинних блискучих кругів -

в серцевині клубка

безнадійності чорна пустеля

і ніч небуття... і мовчання..........



1995-96рр., 2011-12рр.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2012 16:37  Лідія Яр => © 

вражаюче...хоча сприймаю дещо по своєму, можливо не так як потрібно....Та, мабуть, ми всі по різному одні й тіж твори сприймаємо...

 10.12.2012 17:04  Каранда Галина 

початок сподобався. ідеального немає. але є люди, які роблять щось хороше для інших людей ПРОСТО ТАК. недавно вкотре в цьому переконалася. на них світ і тримається.