14.12.2012 16:57
-
422
    
  7 | 7  
 © Кнопка

Подаруй мені...

Подаруй мені...

Подаруй мені дотиків ніжність,

моїх  кіс завитки зібравши.

І чарівність твоєї усмішки,

най залишиться в серці назавжди.

 

Подаруй мені захід багряний,

тихий шелест трави опівночі,

і холодний туманний світанок,

сум прощання, вдивляючись в очі.

 

Подаруй світлість думки своєї,

і безмежність солодкої ласки,

щоб здалось, що не було й не буде,

найпрекраснішої, ніж ця, казки.



Луцьк, 14.12.2012 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.10.2017 13:43  Каранда Галина => © 

 14.12.2014 13:12  Суворий => © 

Повідомленнч з ВК: Вітаю, Кнопка! У Вас дуже красиві і чуйні віршіі! Мене звуть Євген - я композитор, працюю в жанрі поп-музика. Шукаю поета для співпраці. Якщо Вас це може зацікавити, напишіть буд ласка мені ugn75@mail.ru , Дякую Вам!

 16.12.2012 16:17  Сашко Новік => © 

класно. останній рядок дійсно. мо написати "ніж оця"

 14.12.2012 19:25  Віктор Насипаний => © 

гарненько!

 14.12.2012 18:49  Бойчук Роман 

Ліричний інтим! Браво!

 14.12.2012 18:02  Каранда Галина 

класно. останній рядок трохи шершавий, а взагалі класно.

 14.12.2012 17:32  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно!

 14.12.2012 17:22  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.