Закритий простір
Вікно і двері - то найкращі друзі
в коробці нашого життя.
Вікно підвладне моїй музі
і настрою мого буття.
Вікно - ілюзія свободи
здається там, але за склом,
любуєшся дарам природи,
прилипнувши до скла чолом.
А двері? Є в коробці двері.
Вікриті, без замка стоять.
А ми ховаємся за двері,
думки під ковдрою лежать.
Та варто на замок замкнути
коробку нашого комфорту
розіб`ємось, лиш тільки б відімкнути,
а потім заново і все до чорта.
До чорта кров, і піт, і сльози,
за песимізм мене простіть,
рожеві окуляри, то для прози
в поезії душа горить.
Ланьцут, весна 2012
