16.12.2012 22:47
-
236
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

СХОЛОЛИЙ БІЛЬ

СХОЛОЛИЙ БІЛЬ

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Шукати в долі змісту –

Лиш зболений порив.

Бо ясенем безлисто

Стою на глум вітрів.


Тло біле снігопаду

Зимові трусить дні,

Хула ворон так радо

Пророчить біль мені.


Як дереву збагнути

Контрасту віражі?

На мить би хоч вернути

Нестерпний біль душі.


За тим, що сподівалось,

В безумстві мрій цвіло.

Збувалось.. Не збувалось…

Боліло? Все ж жило.


Не ворухну гілками

На каркання базік,

У стовбурі з думками

Холоне болю сік.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.12.2012 18:58  Наталя Данилюк 

За тим, що сподівалось,
В безумстві мрій цвіло.
Збувалось.. Не збувалось…
Боліло? Все ж жило... - і справді, іноді хай краще болить, аніж застигає без будь-яких ознак життя...Поки переживаємо яскраві емоції, доти дійсно живемо повноцінним цікавим життям!

 17.12.2012 17:38  Ем Скитаній => © 

так, про базік Ви влучно тут...чудовий віршик!

 17.12.2012 14:14  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!!! ...про каркання базік - шикарно))) класна поезія.

 17.12.2012 13:13  Бойчук Роман 

Проникаючі слова! Чудовий текст, пані Тетяно!!!

 16.12.2012 23:48  Каранда Галина => © 

навіщо вертати біль душі???????????????? вражаюча поезія...

 16.12.2012 23:04  Чернуха Любов => © 

Болісно, холод відчувається, як наче сама стаю тим деревом..