17.12.2012 19:16
для всіх
297
    
  10 | 10  
 © Тетяна Чорновіл

ГОРОБИНОВА ПОЖЕЖА

ГОРОБИНОВА ПОЖЕЖА

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Грудень крізь сніжинок передзвони

Білим смутком стелиться до ніг.

Горобини ягідки червоні

Полум’яно скапують у сніг.


А зима забралася на хмару, 

Люто дме вітрами навкруги, 

В страху, що від ягідного жару

Загоряться полум’ям сніги.


Птахи, настовбурчивши пір’їнки, 

Трішечки сполохані й самі

Скльовують морожені жаринки

На потіху зляканій зимі.


В сніговій пожежі, може статись, 

Загориться дум пекуча мла, 

Недалеко й серденьку зайнятись, 

Спаленіти в полум’ї до тла.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2012 00:49  Лідія Яр => © 

Красиво дуже написали... дуже-дуже сподобалося

 18.12.2012 15:44  Себілла 

Дуже легко , по- дитячому... Може слугувати віршиком на Новорічному вогнику)))

 18.12.2012 10:53  Чернуха Любов => © 

Захотілося стати тим малим горобцем, що сидить на калиновій гілочці!!

 17.12.2012 19:35  Деркач Олександр => © 

Традиційно гарно)) а серденько в полум`ї зимою - оригінально...нєт щоб як всі нормальні - весною)))

 17.12.2012 17:54  Бойчук Роман 

Як спекотно на снігу!!! Гарний пейзаж!

 17.12.2012 17:32  Каранда Галина => © 

Ви прийшли - як промінчик. це найперша асоціація... я тут сьогодні погрязла в чужих незрозумілих образах і фразах, в картанні себе за реал і за Портал, а Ви і віршем, і самою появою своєю трохи освітлили день. на душі трохи полегшало, більше шансів, що пиріжки вдадуться) . дякую.