28.01.2013 08:31
для всіх
1549
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

У душі моїй...

У душі моїй...

у душі моїй біль...за вікном хльости віт...

мірю кроками діл наче відстані літ.


але виправдань - ні, не знаходжу ніяк...

лише очі сумні бачу в спогадах я.


і шепочуть уста твоє миле ім`я...

час між нами постав мов суворий суддя.


як то було давно, промайнули роки...

крапель стук у вікно, шелестять гілочки.


а в очах нема сліз, спокій в серці моїм...

раптом - з бурями блиск! і роскотистий грім!.. -


то весінні дощі увірвалися в нічь...

у неспокій душі, в тихі спомини стріч.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.01.2013 22:41  Деркач Олександр => © 

ДУЖЕ класно!

 28.01.2013 18:55  Сашко Новік 

дуже!

 27.01.2013 17:17  Каранда Галина => © 

ніч... розкотистий...молнії...

і, вже чисто як полтавчанці, ну дуууже хочеться поміняти наголос у бУло на булО

Але! - сподобалося дуже... ось такий парадокс... Правда, мені незвична Ваша мова, але близькі думки, і настрій віршу теж Ви вмієте надати.