Вічна пам`ять
з рубрики / циклу «Про долю»
Наснились вночі журавлята,
А з ними батьківська хата,
Душу збентежив черемухи цвіт
Минуло багато вже літ.
А серце щемить, гірко ридає,
Чому сталось так, хто відповідь знає?
Стежка на цвинтар вмита сльозою,
Душа і досі не знає покою.
Рік за роком виросли діти
Та ти не можеш тому радіти.
Десять років уже минає,
Важка земля тебе покриває.
Душа болить моя до нині
Не вистачає тебе родині.
Хочеться так все розказати
З внучкою, рідний, тебе привітати.
Немов, ясна зірочка, твоя кровиночка,
Дівчинка наша, наша перлиночка.
Смерть невблаганна тебе відібрала
Не заживає болить досі рана.
Рана болить і ліків немає,
Нехай вічно душа твоя спочиває.
Як вечір настане молюся тихенько
Може приснишся ніч вже близенько.
Ось так і минає важких десять літ,
Як залишив ти, братику, світ.
Вічний відпочинок прошу тобі в Бога
Дуже коротка була в тебе дорога.
ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ! ЮРЧУКУ ВОЛОДИМИРУ
ВАСИЛЬОВИЧУ.
м. Славута,
