Лідія Яр
Я - ілюзія... марево... сон...
Я не радість для тебе й не лихо,
Я не з тих, що беруть у полон...
Просто, поряд пройду... зовсім тихо...
Я лиш тінь... Я мов вітер, чи пташка
Ледь з`явлюся на мить... і нема...
Розлучатись з такими не важко,
Бо прийшла я і піду... сама....
02.03.2013 01:47 Каранда Галина => © |
 і тут класно. Дуже люблю Ваші вірші. вони мають Вашу індивідуальність, але близькі кожному. Ви молодець. |
25.02.2013 13:22 Тетяна Белімова => © |
 Нещодавно почула (фільм по повісті Вікторії Токаревої "Перша спроба"), що жінки подібні до квітів, і не завжди найяскравіша з них, як розкішна троянда, здатна закохати у себе... комусь достатньо тихої чарівності непомітної незабудки, яку можна розглядати годинами і не набридне)) |
24.02.2013 00:32 © ... => Деркач Олександр |
Дякую... |
23.02.2013 21:30 |
Дуже ніжно,тонко і душевно... |
23.02.2013 12:36 Деркач Олександр => © |
 Чудова поезія!! |
22.02.2013 23:12 Чернуха Любов => © |
 трішки сумно.. |