04.11.2013 14:59
for all
200 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Тетяна Чорновіл

ДОЩИТЬ...

ДОЩИТЬ...

Дощить. Та день почався вдало

І суне в радість навпрошки, 

Бо на півлітру грошей стало

За вчора зібрані пляшки.


Закуску матиму мороку

Знайти в сміттєвому бачку.

Цвілий хлібець! Ого! Нівроку!

Все ж маю їжу хоч яку!


Несу скарби свої нехитрі

В нудне “кудись” проміж дощем, 

В такт кроків булькає в півлітрі

Чи то шмурдяк, чи серця щем…


Дощить. Знайти ще риму мушу

На дивний вислів “мрій міраж”.

Ці рими рвуть, буває, душу

В осінню пору, що аж-аж!


Згинь! Пропади, ласкава мріє!

Навіщо зринула в думках?!

Дощить. Півлітра душу гріє

І сліз не видно на щоках.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.11.2013 23:28  Надія Бойко 

Гірка реальність! Все у Вас правдиво. Вірш чудовий! 

 05.11.2013 22:19  Оля Стасюк 
 05.11.2013 17:02  © ... => Тадм 

Так, поруч! Дуже шкода... 

 05.11.2013 17:00  © ... => Олександр Новіков 

Так вийшло... 

 05.11.2013 14:40  Олександр Новіков => © 

Сумний. 

 05.11.2013 00:19  Тадм 

Болісно, бо це поруч 

 04.11.2013 22:27  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! Приємно, що відчули! 

 04.11.2013 22:22  Світлана Рачинська => © 

болісно
поезія бере за душу 

 04.11.2013 22:20  © ... => Каранда Галина 

Не завжди винен! А як і винен, то вже спокутував сторицею! І ще буде спокутувати до кінця життя. Бо в нас же немає програми захисту чи хоч якоїсь допомоги таким обездоленим. Блукають вони, як і бродячі пси по вулицях!
Межа дуже невизначена, скотитися до тієї категорії не так і важко!
А захищені у нас в країні тільки ті, хто на вертольотах літає. Та хто в Верховній Раді яйцями кидається! 

 04.11.2013 21:40  Каранда Галина => © 

та знаю... біда в тому, що в нас від сміттєвих бачків ніхто не застрахований... хоч не всі це й розуміють. Доля - штука непередбачувана. Легко з висоти казати, що сам винен. Та чи завжди винен сам? 

 04.11.2013 21:27  © ... => Антоніна Грицаюк 

Справді, аж морозить. Адже колись був дитиною, мабуть мама любила... Коли спіткнулась людина? Хто винен? Яка тепер різниця для нього! ((
Дякую Вам за щирий відгук! 

 04.11.2013 21:19  © ... => Каранда Галина 

Сьогодні побачила біля бачків з сміттям. Поет- не поет! Про рими вже додумала. Бо як ще й не виплеснути той безвихідь у вірші, то можна сказитися! Скажуть - сам винен! Можливо. А зараз просто шкода, як людину! Я часто пишу про таких. Та Ви й знаєте! 

 04.11.2013 21:15  © ... => Марія Новогроцька 

Потрапив мені на очі сьогодні зранку схожий персонаж!
Дуже шкода. НЕ можу заспокоїтись! Дякую за сприйняття і співчуття! 

 04.11.2013 21:09  Антоніна Грицаюк 

В вірші хоч душу гріє, а на яву морозить від такої знівеченої долі! 

 04.11.2013 20:11  Каранда Галина => © 

доля поета в Україні... 

 04.11.2013 17:05  Марія Новогроцька => © 

який сумний дощовий ранок! а Ви заглянули у нього так глибоко! дуже реалістично, дуже вдало!