04.11.2013 14:59
для всіх
274
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

ДОЩИТЬ...

ДОЩИТЬ...

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Дощить. Та день почався вдало

І суне в радість навпрошки, 

Бо на півлітру грошей стало

За вчора зібрані пляшки.


Закуску матиму мороку

Знайти в сміттєвому бачку.

Цвілий хлібець! Ого! Нівроку!

Все ж маю їжу хоч яку!


Несу скарби свої нехитрі

В нудне “кудись” проміж дощем, 

В такт кроків булькає в півлітрі

Чи то шмурдяк, чи серця щем…


Дощить. Знайти ще риму мушу

На дивний вислів “мрій міраж”.

Ці рими рвуть, буває, душу

В осінню пору, що аж-аж!


Згинь! Пропади, ласкава мріє!

Навіщо зринула в думках?!

Дощить. Півлітра душу гріє

І сліз не видно на щоках.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.11.2013 23:28  Надія Бойко 

Гірка реальність! Все у Вас правдиво. Вірш чудовий!

 05.11.2013 22:19  Оля Стасюк 

{#}

 05.11.2013 14:40  Сашко Новік => © 

Сумний.

 05.11.2013 00:19  Тадм 

Болісно, бо це поруч

 04.11.2013 22:22  Світлана Рачинська => © 

болісно
поезія бере за душу

 04.11.2013 21:09  Антоніна Грицаюк 

В вірші хоч душу гріє, а на яву морозить від такої знівеченої долі!

 04.11.2013 20:11  Каранда Галина => © 

доля поета в Україні...

 04.11.2013 17:05  Марія Новогроцька => © 

який сумний дощовий ранок! а Ви заглянули у нього так глибоко! дуже реалістично, дуже вдало!