27.02.2013 22:19
for all
214 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Ох і тяжко мені жити

Ох і тяжко мені жити

Ох і тяжко мені жити та зовсім не мило,

Твоє личко моя мила так рано змарніло,

Коса твоя руса стала, як сніг біла,

Про щасливу долю ти мріяти любила.


Твою оселю старість ще минала,

В якій зимі ти довго так блукала,

По яких дорогах ти ходила,

Що так душу свою застудила.


За що нас доля розлучила, за віщо роз’єднала,

Ти не ходила б по тих зимах, марно не блукала,

Я б зігрів би твоє серце, та зігрів би душу,

А тепер, як ти марнієш я дивитись мушу.


Краще б я того не бачив, не чув і не знав,

За що нелюб твоє життя мила обікрав,

За що, за що скажіть люди ви нас розлучили,

Ми так щиро, ми так щиро кохали, любили.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.03.2013 14:09  © ... 

Дуже дякую! 

 28.02.2013 16:45  Тетяна Чорновіл => © 

Тяжкий вірш про нещасливу долю жінки! Дуже сподобався, хоч і сумний до крику!