10.03.2013 16:05
для всіх
205
    
  6 | 6  
 © Ем Скитаній

а на останок - жменя снігу,

зимою день у світ зітхнув -

перегортає білу книгу

і зазирає у весну... -


там прокидається кохання,

душі стихії, вись небес,

у квітах, в райдугах світанок

і роси трав, і сонце плес,


і шум вітрів, дощі у грозах,

сади квітучи, пташки спів... -

але багато за порогом,

у дні достатньо ще снігів -


зійдуть поки но потічками,

проблема буде мокрих бут,

додасть ще клопоту нам з вами

із ожеледецею бруд.


ще у тумані в мерзлий ранок

сріблястий інею політ

і листя перше ще не гляне

із бруньки гілочки у світ...


та задивився день у книгу,

вже закохався у весну -

не тямлячи, він жменю снігу

нам завірюхою сипнув.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2013 17:28  Деркач Олександр => © 

Чудова поезія

 11.03.2013 16:08  Ірина Затинейко-Михалевич 

гарно, дуже гарно!!! весняна завірюха така поетична!!!!

 11.03.2013 14:11  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарна ...весняна замальовка (із поправкою - сильно рання)))
А то Ем Скітаній мандрує, насупивши капелюха на вуха?

 11.03.2013 11:09  Чернуха Любов => © 

краще жменя сонячного тепла, вірш гарний.

 10.03.2013 16:26  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно і обнадійливо...

 10.03.2013 16:05  Каранда Галина 

Класно!