14.03.2013 10:18
for all
176 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Остання весна

Остання весна

Весна мені знову наснилась,

Мов птаха в сітці я билась,

Руки ламала, мов крила,

Мама цей світ залишила.

Біліє садок біля хати,

Зозуля в лузі стала кувати,

Довго кувала, рвала серденько,

Її вже не чує моя рідна ненька.

Не куй, зозуленько, тебе я благаю,

В останню дорогу маму збираю,

Як час зупинити в кого запитати,

Настав час домівку уже залишати.

Весна буяє кругом одні квіти,

Як же без мами будемо жити,

Холодне чоло, холодні руки,

В скорботі вічній діти, онуки.

Бачу весну ту у снах я не раз,

Серце болить, хоч лине вже час.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись