03.03.2013 08:49
for all
202 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Прокинулась мама на зорі

Прокинулась мама на зорі

Прокинулась мама на зорі,

В такій ранковій ще порі,

Пішла босоніж по літніх росах,

Сивина все сипала у косах.


Пригорнула вишню біля хати,

Стала з нею стиха розмовляти,

Вишня, як ненька, старенька вже стала,

Вона про матусю багато що знала.


В них доля на двох, одна єдина,

Вона, як ненька, одна сиротина,

Тяжке горе двох пізнали,

Гірко, гірко сумували.


Похоронила мама сина,

Його чужа земля згубила,

А вишні вітер восени,

Зламав додолу всі гілки.


Одна верхівка залишилась,

І та додолу похилилась,

Мама також стала безсила,

Як крила руки опустила.


В житті нікого не зганьбила,

Людям добро лише робила,

За віщо, Боже, так скарав,

Таке тяжке горе наслав.


Стомилася ту біль носити,

На світі вже не хоче жити,

Просить у Бога душу прийняти,

Так тяжко самотній вік доживати.

м. Славута, 


Антоніна Грицаюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 7 | Знайдено: 38
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Матусі;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора