14.03.2013 20:54
для всіх
271
    
  2 | 2  
 © Савчук Віталій Володимирович

Алое...

Алое...

з рубрики / циклу «Мысли»

Где то в сердца глубине

Вьется алая река

На яву или во сне,

Мысли словно облака...


Тихо в призрачном сознаньи

Мысли спрятались за ели,

И молитвой-заклинаньем

В голове моей засели!


И ничто их не тревожит

Ни морозность ощущений,

Рок судьбы их не стреножит

Не скует река забвенья...


Острым лезвием надежда

Ранит точечным касаньем,

И окрасит как одежду,

Красным цветом ожиданье!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.03.2013 22:28  Чернуха Любов => © 

перечитала двічі теж рослинність шукала. Вірш чудовий, просто наша українодумність, не дала асоціювати назву з кольором.

 14.03.2013 21:35  Сашко Новік => © 

непогано, але назва вводить в оману, я з вазоном засоціював спочатку