Бойчук Роман Ніжно-ніжно...
Полотнище безмежного неба
Нам розшиє сузір`ями ніч.
Сяйвом місяця лину до тебе:
Поцілунками срібними пліч
Доторкнуся твоїх - ніжно-ніжно.
До світанку кохатиму всю...
Неба край спалахне дивовижно -
Знай, це я твою пещу красу.
Розкроївши небесну імлистість,
Сонце-променем виткаю день.
У твоєму відбившись намисті,
Припаду до твоїх я грудей.
09.04.2013 23:47 © ... => Каранда Галина |
Ми всі тут не досконалі)) Але ж через оці критики -стаємо творчо сильнішими і підкованішими!))) |
09.04.2013 20:21 Каранда Галина => © |
 ) нате!) мені все класно, але як представниця ЦЕНТРАЛЬНОГО регіону і традиційної літ. мови хочу переставити наголоси і прочитати "Припаду до твоЇх я грудей" |
09.04.2013 17:14 Ірина Лівобережна |
 Ніжно, і палко! Гарно! Дякуємо чоловікам за кохання! |
09.04.2013 16:31 Світлана Рачинська |
 Ми тут про поцілунки, про обійми, а Ви, як завжди - на крок попереду!!! Не поспішайте так, ми за Вами не встигаємо, дорогі чоловіки)))) Це все, звісно жарт))) Щодо вірша, то він чудесний!... |