СОНЦЕ ГРАЛО НА ЦИМБАЛАХ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Потічками, манівцями
Йшла весна в веселки спалах,
А для неї промінцями
Сонце грало на цимбалах.
Про блакить небес, що п’янко
Розчинилась в водах талих,
Теплу лагідну веснянку
Сонце грало на цимбалах.
В запальні багрянці сходу
Вітер хмар додав недбалих,
Та крізь хмари і негоду
Сонце грало на цимбалах.
Спивши меду з цвіту вишні,
В стразах рос, між трав опалих,
Про кохання квіти ніжні
Сонце грало на цимбалах.