Одноманітна туманна днина
Не видно поперед себе ані на крок
Йду і дивлюсь по сторонах… немов дитина
Немов би вибрався тільки із пелюшок
Йду. Цікавість перемагає
Лякає. По спині мурашки сновигають
Не видно поперед себе ані на крок
Ступаю. Роса накриває
Як дивно що я відчуваю
Свіже повітря, не смог
Дерева ще сплячі туман розбавляють
А під ногами…мох
Забрів я у чащу звідкіль не тікають
Подалі від рою думок
Спіткнувся. Усівся. Підвівся. Пішов
Подалі від раю. Бляшаного раю
І металевих пташок.
