Кумові танці

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Йде мороз в Дмитра по шкурі,

Ох дурної кум натури,

Коли вип’є йде в танок,

Хоч не знає в танцях толк.

Крутиться, немов та дзиґа,

Хоч вже ледь ногами клига,

Раз до того докрутився,

Що в калюжу завалився.

Реготіло все село,

Куму прізвисько дало,

Вже не кум він, а Аврора,

Дав він маху знову вчора.

На підпитку йшов додому,

Вся біда була у тому,

Знову трапилась вода,

Це для кума лиш біда.

Розгойдалась кладка вмить,

Кум у річку вже летить,

Діти по селі біжать,

І на все село кричать.

– Йде на дно Аврора, люди,

Як село без нього буде.

Витягнули кум сміється,

– Щось для мене так здається,

Час на піч іти вже спати,

Досить Смольний уже брати.

Чогось тягне до води,

Так не довго до біди.

м. Славута,