...у літній день
до кави, буває, смакує кон`як -
до роздуму суміш така спонукає.
наприклад, погода - чому все такая...
хоч літній цей день, а смурний...- чому так?
а дощ, що раптово по райдузі зліз?..
у струменях струнних завів серенади
до сонця у небі, що в хмарах принадне,
кислотно цитринове, сліпить до сліз.
веселий, кружляє, танцює цей дощ
по квітам і травам, в степу що зростають
й до нього здійнялися у привітанні... -
того він не знає, сліпий бо цей дощ.
а ще, так буває, пир`їнками дум
зонти від кульбаби до неба злітають,
легкі, у безмежності мрією стали,
яка в нездійсненності спогадів сум.
буває, що чАсу стрімка течія
ховає людину у мандрах в тумані,
котра силуетом в заобрії тане...
вгадать не вгадаєш... - а, може, то я?..
тихесенько йду по хисткому містку.
сучасне забув - там мене і не бУло -
неспішно крокую в задумі в минуле,
ховаю, приховую долю гірку...
...і літній цей день, а смурний... - чому так?
погана погода чому все такая?..
до роздуму суміш оця спонукає -
до кави міцної чудовий кон`як.
