Наркобаронеса
Десь на городі в тихому селі
Бабуся мак посіяла старенька.
Він там росте в обробленій землі
І зацвітає квітом червоненьким.
Свій урожай ґаздиня стереже,
Бо наркомани також хочуть маку.
Як їх впіймає – вирве «фаберже»,
А далі піде з вилами в атаку.
Та замість них приперлись на город
Дільничний «пес» та інші «собацюги».
Взяли стареньку швидко «в оборот»
І кажуть: «Ви сьогодні уже друга.
Візьміть поставте підпис в протокол,
Ваш мак – наркотик, стане конфісатом».
Стара зомліла, дали валідол,
Відкрила око, вкрила усіх матом.
Через хвилину – бабця у сарай,
Схопила серп (ті ледь її скрутили).
Вже хтось кричить: «Скоріше оформляй».
Аж дві статті тій жіночці «вліпили»:
Одну за мак, а другу за розбій.
Тепер бабуся суддів матюкає,
А наркомани гордо «ідуть в бій»,
Бо «урожай» ґаздиня інша має.
В країні нашій всюди «справедливість»:
«Пришиють» справу просто із нічого.
Стара в суді за мак і матюкливість,
А наркомани – коляться за рогом.
