Чашка липового чаю
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В мій сон, пропахлий ніжним цвітом липи,
Прийди на схилі літа золотого,
Торкнися квітки ночі ще до того,
Як в небі стихнуть зір пахучі схлипи.
Зажди, я зілля заварю крайнеба,
Зігрій туманним маревом долоні.
Спітніла чашка в чайному полоні
Чарує літа пахощі для тебе.
Ковтками манить неба глиб манірна,
В її гарячий вимір поринаю…
Ця ніч у чашці – липова, я знаю,
Та все ж до болю справжня й неймовірна.