02.08.2013 15:08
for all
1370 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Маруся

Маруся

Йде Маруся по селі,

Мов поважна пані,

Знають люди геть усі,

Є для цього дані.


Були в неї вже свати,

Горда, мов цариця,

Скоро заміж буде йти,

Буде молодиця.


Нехай заздрять всі дівчата,

Є на те причина,

В нареченого є хата,

І крута машина.


Буде їздити, як пані,

А, як зморить втома,

Їстиме у ресторані,

Відпочине вдома.


Ішла собі міркувала,

На майбутнє плани,

Зачепилася і впала,

Лежить і не встане.


Вмить забула те, що пані,

Лайка село вкрила,

Правда це не на дивані,

Скрізь ходить скотина.


Ставай, Манько, уже годі,

Товкти ту багнюку,

Будеш дякувати долі,

Що пройшла науку.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.03.2019 14:35  ксюша => © 

мені сподобалося

 04.08.2013 23:04  © ... => Тетяна Чорновіл 

Є різні Марусі, а наша ще не ставши багатою вже задерла свого носа, але миттю опинилася в багнюці! Дякую за коментар! 

 02.08.2013 16:39  Тетяна Чорновіл => © 

І справді! Буває, що з лиця хоч картину малюй, а як відкриє рот - ніби відро помий на тебе виллє! ))
Невідповідність краси фізичноі і душевної. "Пощастить" майбутньому чоловікові з... Манькою! ))))
Мудро підмітили!