Без зайвих нот
В моїй мелодії немає зайвих нот,
І звуки ледь торкнуться твого серця.
Той човен що складається з думок,
Стрілою мчить до прісного озерця.
А я в дощу прошу: іще води…
І хай в мелодії проллється літня злива,
Щоб квітом трав наповнились сади
І не ховалась в мрію мить щаслива.
Не знаю, що шепоче травам дощ.
Мені байдуже, що веселка знає.
Цей ніжний плин невимушених нот,
Тобі хай скаже: «Я тебе кохаю».
