Сандалі серпня
Ноги днів серпневих ще в легких сандалях…
Плечі ж вбрались в теплий довгий кардиган
З горобини модні, в тон рум’ян, коралі
Недо… недо… грілись… Само-Не-Обман?
Літа! Літа! Літа! Мало! Мало! Мало!
Втрати неминучість десь на дні гірчить…
Ще одне, коротке, літечко промчало,
Равликом скрутившись, в спогадах щемить…
Ніжністю звивалось й благодатним жалем…
Сповнювало спокоєм, теплістю ночей...
Літо знеохота розстіба сандалі
Нагість прикриваючи, вигрітих плечей…
28.08.2013
