Дружня до мене. .
дружня до мене, тихо
сказала (мов подих в штиль),
що покохала з лиха
дурня, напевно, ти...
-...а він не звернув уваги -
ковтнула з бокалу вина -
була йому як розвага,
в Осені як весна.
тепер він поїде завтра,
назавжди...це точно вже.
в душі моїй гасне ватра...
хай Бог його береже...-
і локон каштаново темний
впав вишукано на плече.
і я, мовчазний і чемний,
розбитий тобою ущент,
поглядом мов цілунком
блукаю в твоїй красі
і ллється із медом трунок
в думки і чуття усі.
цей вечір як зранений лебідь
в осінній холодній порі -
з розірваних хмар у небі
над обрієм кров зорі.
...о, як я не хочу бути
другом тобі лише!
жити у мрії незбутній -
банальне в житті кліше...
