Мелодії осені
Скорився клен за вікном золоту
У голові думки летять птахами
Час поспіша на зустріч холоду
Готує партії дощів з дахами.
В природі є така традиція
Щоосені грати партії на щоденності
Це для людей нова репетиція,
А для осені вир буденності.
За тисячі років їй набридло все
Фуги вітрів, листопадів вир
Бодай скоріше сніг все занесе
І від морозу весь похолоне звір.
Вона ж ходою поспішно-жіночою
В краї тепліші скоренько вирушить
Розкине вширки тіло золочене,
І пісню літа миттєво виключить.
