30.10.2013 22:49
для всіх
192
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

у сутінь, в тінь,

сплетінь подій

від ранку день почато.

до суєти

мов до біди,

яка завжди на чатах,

в пітьму, до смут,

у каламуть

в бридку, глейку і кривдну

як через лаз

заходиш в час... -

чи він тобі потрібен?

там навзаєм

у серці щем

і харкання із кров"ю.

у часі - чад,

катує кат

від зрад і зла у слові.

там смерть і стрес,

і інтерес

життю радіти радо

і біль свою

мов у бою

загоювати рану,

бороти зло,

тримати тло

добра, кохання, правди -

щоб жив,

щоб був

і не забув,

що ти людина справді...

бо віддана

душа (вона

наївна і безгрішна!)

мисливцю душ -

урве він куш,

дарунок свій горійший...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.10.2014 23:47  Люлька Ніна => © 

Філософський вірш. Особливо влучно сказано
"щоб жив, щоб був і не забув, що ти людина справді "

 01.11.2013 15:56  Наталія Сидорак => © 

і крізь пітьму можна пройти і вийти живим... я знаю)

 31.10.2013 15:58  Тетяна Чорновіл => © 

Болючий вірш! В такому б чарівному ритмі щось кришталево-тендітне б написати... Вважайте моїм замовленням.. ))
як через лаз
заходиш в час... - дуже-дуже цікаво!

 31.10.2013 13:38  Тетяна Белімова => © 

сподобався ритм, зав`язаний короткими рядочками))
у сутінь, в тінь... там смерть і стрес...

 30.10.2013 18:34  Світлана Рачинська => © 

сильна поезія, вражаючі заклики)
прекрасно!

 30.10.2013 18:07  Олена Вишневська 

Моє Вам чудово! Ех, вмієте ж ви так, щоб аж....