10.11.2013 01:11
для всіх
185
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Третій день

Ніяк  не замовкне,

Третій тиждень

Вмирає місто.

Третій місяць – дорога до ночі.

Три століття – і раю нема.

Та цієї секунди

Ще яблучне сонце –

Прикрасилося вилинялою бірюзою,

Наче дешевими цяцьками.

Грушевидні потоки млості

Через мозок – прямо у серце

На очах давно посивілих

Кам’яниць повноліття світів.

Пухнаста зелена троянда

Зацвіла на стику двох істин,

Таких схожих і водночас різних

Матеріальних правд.

І уже не важливо,

Що історія відпадає шматками

На випадкові голови,

Бо нині це небо ще латане,

І чорна гума стирає асфальт.



Калуш, 8.11.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.11.2013 12:48  Володимир Пірнач => © 

Аж в память отак врізалося рядками Жадана:
Третій день крізь сутінь масну,
третій день без спочинку і сну..
Класно!
Плюсую.

 10.11.2013 17:11  Оля Стасюк 

гарний вірш

 10.11.2013 14:51  Тетяна Чорновіл => © 

Але ж незважаючи на філософію!!! Яблучне сонце! І грушевидні потоки млості! Заворожили...

 10.11.2013 11:08  Каранда Галина 

Що історія відпадає шматками

На випадкові голови, - оце сильно.