Інтернет
з рубрики / циклу «Про долю»
Заснувала увесь світ,
Тонка павутина,
Не важливо скільки літ,
Старий чи дитина.
Інтернет взяв у полон,
Мов павук той муху,
Забувають геть про сон,
І не чути й духу.
Книги давно відійшли,
Газети, журнали,
Забавку собі знайшли,
Хоч ніч не доспали.
Крутять інтернет усі,
Геть, що заманеться,
Збігла каша, то пусте,
Дитя переб’ється.
Мами, тати, дідусі,
Немов одуріли,
Зависають там усі,
Лайкають щосили.
Там з усього світу бруд,
Як кому живеться,
Зависає геть весь люд,
Може це минеться?
м. Славута,
