Настирний син
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Ну й настирний в тата син,
Кожен день усе без змін,
Встав раненько до світання,
Задає батьку питання.
– Хочу, тату, запитати,
Марно відстань не долати,
Місяць ближче чи Москва?
Це задача не складна.
– Годі, сину, міркувати,
Справу можна цю владнати,
В вікно місяць заглядає,
Мов давно тебе чекає,
А Москва лиш на світлині,
Запам’ятай, сину, від нині.
Бачиш ціль, то не дрімай,
А не бачиш спокій дай,
А тепер лягай ще спати,
Досить батька турбувати.
м. Славута,