Уява
з рубрики / циклу «Ліловий світ»
Я б хотіла подарувати небо!
Простір голубий і білі хмари.
Хай ті хмари будуть білі коні.
Осідлаю! Хай несуть від болю.
Хай несуть у весну,
Де сади квітують.
Ніжний цвіт конвалій, коханням цілує.
Де зоране поле, зерно тепле прийме.
В ту країну Мрію, де добром все лине.
Несіть білі коні! Та не зупиняйтесь!
Літо на порозі он вінки купальські,
У снопах пшениця і волошки сині,
І погожий вечір розстелиться нині.
А коні все швидше,
Листя золотеє...
Зупиніться трішки, дайте передиху,
Бо в осінню пору, красу маю й втіху.
Щедрі урожаї і лани без краю,
Де в країні Мрії, від щастя співають.
Коні мої коні. вас я уявляю.
Знов несете в зиму, холод відчуваю.
Та дарую небо, простір й білі хмари!
З добром живу в серці й душу живу маю!