31.03.2014 12:48
для всіх
211
    
  6 | 6  
 © Захарія

Подих

Подих

Безслів’ям сухим пахне подих,

Думками блукає в безодні пітьми,

А слідом за ним – ростуть сходи,

Від краю, подалі, відносять вони.


Ні шелесту листя, ні звуку живого.

В цім лісі лиш подих – важкий і сумний.

А далі? А далі все знову і знову,

Блукає десь поряд, той подих терпкий.


І ніби рядками ось цими, що кожен,

Для себе їх в скроні плекає дітьми,

Шматками рве тихо, всміхається подих,

Клекоче у горлі, а в серце – шпильки.


Безжально й ненависно він з усім згоден

В іржавих очах його – ніби стальний,

Живе лиш туман, що глибше безодні,

Такий, як і був – до болю густий.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2014 14:59  Ем Скитаній => © 

чудова, майстерна "проба пера"!

 31.03.2014 12:54  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікавий "подих". Особливо третій катрен."+"

 31.03.2014 12:26  Світлана Рачинська => © 

Чудово! І я вітаю тут!!!

 31.03.2014 09:09  Тетяна Белімова => © 

Цікаві думки і образи!)) Вітаємо вас у нашому товаристві!

 31.03.2014 06:26  Деркач Олександр 

сподобалось