між рядків
не горять світлофори на розі двох заспаних вулиць,
я кажу тобі «ні», але начебто чується «так».
і допоки в тобі індикатори правди поснули,
відкуси новий день - мого яблука спробуй на смак…
ця вуаль перехрестя на зламі крихкої довіри
і гонитва світів за мільйоном приречених днів
надто мало для нас, бо бажання вже пише на шкірі
нечіткі письмена про розмиті кордони чуттів…
за крутим поворотом прозові складаються мури,
але то не стіна, бо для нас вже горять міражі.
я кажу тобі «так», та як слів не пропустить цензура,
то читай між рядків тонких ліній написаних «ні»…
13 квітня 2014 р.